Європейська комісія завершила розробку плану супутникової мережі IRIS, яка має забезпечити Євросоюзу власний захищений супутниковий зв’язок. Проєкт передбачає створення супутників, наземної інфраструктури та систем для їхнього запуску. Єврокомісія також уклала відповідні угоди з європейськими виробниками та Європейським космічним агентством.
Спочатку планувалося створити менше супутників, але остаточна угода передбачає 348 апаратів. До початкового плану додали ще 66 супутників. За даними ESA, вони мають посилити можливості системи у сфері безпеки, оборони та реагування на надзвичайні ситуації.
Перші супутники IRIS планують запустити у 2029 році, а надання послуг має розпочатися невдовзі після цього. На відміну від Starlink, система не орієнтуватиметься насамперед на звичайних користувачів. Основними клієнтами стануть уряди країн ЄС та партнери, зокрема Норвегія й Ісландія.
IRIS використовуватимуть для критично важливого зв’язку під час надзвичайних ситуацій, гуманітарних операцій та прикордонного спостереження. При цьому ЄС планує зробити мережу доступною для бізнесу та громадян у регіонах, де звичайні наземні мережі працюють нестабільно або взагалі відсутні.
За масштабом IRIS значно поступатиметься Starlink — супутникова мережа SpaceX уже налічує понад 10 000 активних апаратів. Однак ЄС ставить перед своєю системою інше завдання: створити незалежну та захищену інфраструктуру зв’язку, яка не залежатиме від іноземних операторів.
